У Раді ухвалили в першому читанні законопроєкт щодо професійної освіти: у МОН пояснили очікувані зміни
Парламент прийняв законопроєкт про професійну освіту.
За цей законопроєкт проголосували 264 чинних депутатів.
На вебсайті Міністерства освіти відзначено, які зміни принесе законопроєкт у разі схвалення в другому читанні:
Фінансова та кадрова автономія. Освітні заклади отримають можливість самостійно управляти своїми фінансами, затверджувати штатний розклад та відходити від традиційних тарифів. Крім того, вони зможуть отримувати фінансування від своїх засновників за підготовку фахівців, виходячи з кошторису.
Впливові наглядові ради. Наглядові ради стануть офіційними органами управління навчальних закладів. Вони проводитимуть конкурси на посаду директора, оцінюватимуть його діяльність, затверджуватимуть стратегії та фінансові плани. До складу ради увійдуть роботодавці, які співпрацюють із закладом.
Гранти на дуальну освіту. Громадяни зможуть отримувати гранти від держави чи місцевих органів для навчання на базі підприємств, аналогічно до практики в Європейському Союзі. Запровадять спеціальні «студентські трудові контракти», щоб навчання могло поєднуватися з роботою.
Нові підходи до формування навчальної програми. Міністерство освіти не буде встановлювати освітні стандарти для кожної професії. Заклади освіти розроблятимуть навчальні програми спільно з бізнесом. Також планується перехід на кредитно-модульну систему.
Зменшення бюрократії. Освітні установи отримають спрощену процедуру ліцензування, що дозволить уникнути важких бюрократичних процесів атестації навчальних закладів професійної освіти.
Реbranding професійної освіти. Замість застарілих назв ПТУ та ВПУ будуть використовуватись терміни «професійні коледжі» та «навчальні центри». Студенти отримають можливість отримати академічну відпустку.
Міністерство також повідомило, що наступним етапом стане підготовка законопроєкту до другого читання з урахуванням отриманих рекомендацій та розробка підзаконних актів.
Голова комітету Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак висловив сподівання, що парламент прийме закон про професійну освіту до 30 червня, згідно з інформацією агентства.
Бабак також зазначив, що в законопроєкті передбачено можливість викладання мовою національних меншин, якщо в закладі освіти формуються групи з восьми осіб. Однак мова повинна бути однією з національних меншин Європейського Союзу.
Водночас депутатка від опозиційної партії Ірина Геращенко висловила занепокоєння, що в законопроекті з’явилися норми, які обмежують використання державної мови в навчальному процесі.
Вона зазначила: «Пропонується запровадження навчання мовами національних меншин на рівні професійної освіти. Якщо буде бажання восьми студентів, для них можуть створити окремі групи навчання мовою меншини. Це суперечить меті профосвіти — готувати фахівців для роботи в Україні, де основною мовою є українська», — підкреслила Геращенко.
За словами депутатки, в законопроєкті пропонується навчання «виключно мовою меншини, а українська мова буде лише одним із предметів.
В ефірі телевізійного каналу депутатка Ірина Констанкевич наголосила, що в доопрацьований законопроєкт внесені норми, які «докорінно суперечать мовному законодавству». Вона вважає, що ці положення повинні бути «категорично усунуті» з версії для другого читання, тому депутати планують внести правки.
