Вища освіта України: поступ у реформах попри війну
Вадим Попко зазначає, що Україна змогла продемонструвати стійкість та відданість реформуванню вищої освіти, незважаючи на виклики, пов’язані з війною. Цей факт також відзначається в звіті Європейської комісії, в якому зазначається, що Україна має “помірний рівень підготовки у сфері науки та освіти”.
Попко бачить значний прогрес у реалізації реформ в рамках Болонського процесу, метою якого є гармонізація освітніх систем країн Європи та створення єдиного європейського простору вищої освіти.
«У 2023 році Україна визначила своїх представників до Робочих груп Європейського освітнього простору (політичні форуми з питань освіти в рамках ЄС) та ініціювала процес приєднання до мережі Eurydice (яка займається обміном порівняльними освітніми даними). Це забезпечує присутність України в політичних діалогах континенту, вивчення практик країн-членів ЄС та обмін досвідом», — акцентує професор.
Крім того, участь України в програмі Erasmus+ істотно сприяла модернізації навчальних планів університетів, покращенню викладання іноземних мов, а також тисячам студентів була надана можливість навчатися чи проходити стажування в закордонних навчальних центрах.
«Збільшення участі в Erasmus+ є критично важливим для підвищення конкурентоспроможності української вищої освіти на світовій арені», — впевнений Вадим Попко.
Реалізація програми “Горизонт Європа” також є важливою для України. Професор підкреслює, що це дозволяє українським науковим установам конкурувати на рівних за європейські гранти, досягнувши успіхів у таких галузях, як цифрові технології, “зелена енергетика”, охорона здоров’я. За його словами, кількість таких програм постійно зростає щороку.
Попко зазначає, що створення Національного агентства забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) стало ще одним значущим кроком у реформуванні освіти в Україні. Це агентство, яке працює відповідно до Європейських стандартів, має на меті забезпечити перехід до нової моделі акредитації, орієнтованої на якість та результати.
Аналізуючи реформи вищої освіти в Україні у порівнянні з Албанією та Північною Македонією, які також претендують на членство в ЄС, Попко наголошує, що Україні вдалося досягти значних результатів і зайняти лідируючі позиції за багатьма показниками.
Разом з цим, професор вважає, що в Україні залишаються суттєві проблеми, зокрема недостатнє фінансування наукових досліджень, низький рівень інноваційності вищих навчальних закладів, процес “відтоку мізків”, а також незавершеність реформ у сфері університетського управління.
Для вирішення цих питань Попко пропонує зосередитися на таких напрямках:
1. Завершити погодження з Болонським процесом і адаптувати українську систему кваліфікацій до європейських стандартів, щоб забезпечити автоматичне визнання українських дипломів у Європі.
2. Надати НАЗЯВО можливість працювати autonomously та розвивати свій потенціал згідно з європейськими стандартами забезпечення якості.
3. Запровадити сучасну формулу фінансування досліджень, що стимулюватиме якісне викладання і результати досліджень.
4. Продовжити збільшення участі українських вишів у програмах Erasmus+ та Horizon Europe.
5. Розробити спеціальні програми для обдарованої молоді, що заохочуватимуть випускників і дослідників залишатися в Україні.
6. Підвищити співпрацю із західнобалканськими країнами та сусідами — членами ЄС, щоб обмінюватися найкращими практиками та вирішувати спільні проблеми у вищій освіті.
«Відповідність стандартам вищої освіти ЄС — це інвестиції в майбутнє. Сучасна європейська система вищої освіти забезпечить Україні необхідний людський капітал для відновлення та інновацій у післявоєнний період», — підсумував Вадим Попко.
