Україна працює над забезпеченням безбар’єрного доступу до культурної спадщини – Мінкульт

На круглому столі з теми доступності культурної спадщини, що відбувся в Укрінформі, обговорено ініціативи, спрямовані на те, щоб зробити історичні об’єкти доступними для всіх, включаючи ветеранів та осіб з інвалідністю, одночасно зберігаючи їхню автентичність.

Анастасія Бондар, заступниця міністра культури України, акцентувала, що питання доступності культурних об’єктів стосується не лише фізичних бар’єрів, але й гідності та відкритості суспільства. За її словами: «Доступ до нашої культурної спадщини – це шлях до формування ідентичності. Необхідно забезпечити доступність у всіх її формах, зокрема інформаційну та соціальну».

Бондар також відзначила, що в Україні є близько 120 тисяч об’єктів культурної спадщини, з яких приблизно 2 тисячі мають національний статус. Вона підкреслила, що Україна робить значні кроки в напрямку безбар’єрного середовища, особливо завдяки підтримці міжнародних партнерів.

Начальниця відділу політики безбар’єрності Міністерства культури Леся Хемраєва наголосила на важливості національного плану дій, що має забезпечити рівний доступ до об’єктів культурної спадщини, з урахуванням принципів універсального дизайну і інклюзії. Вона також підкреслила, що необхідно навчати працівників в установах культури для забезпечення доступності.

К’яра Децці Бардескі, керівниця представництва ЮНЕСКО в Україні, зазначила, що робота в сфері безбар’єрності є важливою місією організації та підкреслила значення поваги до гідності людини.

Іван Вербицький, заступник міністра культури, закликав розглядати збереження спадщини не лише як консервацію минулого, а як основу для розвитку суспільства. Він акцентував, що доступність є ключовим питанням, і кожен об’єкт може отримати індивідуальні рішення для забезпечення доступності.

Фархад Фархадов, заступник міністра у справах ветеранів, зазначив, що адаптація об’єктів для маломобільних груп населення є надзвичайно актуальною. Він розповів про ініціативи, що дозволяють зменшити бюрократичні бар’єри для адаптації історичних будівель.

Наталія Хілько, менеджерка проєктів Офісу підтримки відновлення, представила дослідження про безбар’єрний доступ до культурної спадщини, наголосивши на аналізі міжнародних практик і рекомендаціях для українського контексту.

У документі пропонується внести зміни до законодавства, щоб визначити доступність як складову культурної цінності та забезпечити механізми для моніторингу доступності культурних установ.

Це дослідження охоплює приклади з Німеччини, Італії, Канади, Польщі та Іспанії для адаптації їхніх підходів до українських реалій.