Пам’яті командира відділення зенітного ракетного взводу Віталія Федуна (позивний «Абдула»)

Віталій Федун, 41-річний герой, загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Ольгівське в Запорізькій області. Він віддав понад два роки свого життя на фронті, захищаючи країну в Запорізькому та Донецькому напрямках.

Віталій народився 10 вересня 1983 року в Тернополі. Після завершення навчання у школі отримав професії сантехніка та електрозварювальника, проте ніколи не працював за спеціальністю. Його справжньою пристрастю було виготовлення меблів, яке він опанував самостійно.

З дружиною Іриною вони зустрілися близько 12 років тому в інтернеті. Під час перших зустрічей закохані відчули, що прекрасно розуміють один одного. Вже через рік вони одружилися, і Віталій став люблячим батьком для її сина Максима, а згодом у пари народилася донька Анастасія.

Починаючи з першого дня повномасштабного вторгнення, Віталій приєднався до територіальної оборони Гаївської громади. У вересні 2022 року отримав повістку і став на захист держави. Він проходив службу в зенітно-ракетному військовому підрозділі, де, завдяки своєму досвіду, успішно обійняв посаду командира.

Під час служби Віталій отримав позивний “Абдула” і завжди знаходив спосіб підтримувати зв’язок з родиною, навіть під час виконання небезпечних завдань. Його побратими поважали його за мужність і добрий гумор.

23 листопада 2024 року Віталій загинув від поранень, отриманих під час бойового завдання. Востаннє Ірина спілкувалася з ним 22 листопада, проте вже наступного ранку не змогла зв’язатися з чоловіком. Через кілька днів дізналася про його загибель.

Досить складні обставини призвели до того, що Віталія спочатку визнали безвісти зниклим. Лише через п’ять місяців, після проведення ДНК-експертизи, родина змогла поховати героя у рідному селі Кип’ячка.

На прощанні священик Андрій Козяр зазначив, що Віталій був дбайливим батьком і віруючою людиною, який ніколи не відкриває двері перед труднощами, завжди прагнучи допомогти іншим.

Родина Віталія подала петицію на сайті Президента з проханням про присвоєння йому звання Героя України посмертно. Його дружина Ірина підкреслила, що Віталій мав велике серце, незламну волю і завжди залишався справжнім чоловіком.

Віталій залишив по собі дружину Ірину, маму Наталю, доньку Анастасію, сина Миксима та брата Тараса. Честь і слава герою!