Пам’яті командира бойової машини Віктора Давидова

Віктор Давидов був відданим чоловіком та батьком, працював у Державній службі охорони та захоплювався риболовлею, завжди підтримуючи своїх близьких та друзів.

Віктор народився 7 серпня 1970 року у Знам’янці Кіровоградської області, де здобув початкову освіту, а по закінченні школи продовжив навчання в Узбекистані. У 1985 році вступив до професійно-технічного училища у рідному місті, отримавши диплом машиніста автомобільних кранів.

Досвід спілкування з Віктором протягом близько 30 років підкреслив його відповідальність на роботі, якості люблячого батька та сім’янина. Колега Олександр згадує, що Віктор отримував нагороди від керівництва, був шанованим серед колег і, у пенсійні роки, відкрив для себе нове хобі – риболовлю, яку чекав з нетерпінням, адже дуже любив природу і життя в усій його красі.

Дружина Алла та син Денис висловили вдячність за його чудову особистість, зазначаючи, що його доброта і підтримка стали основою їхнього життя, а його пам’ять залишиться з ними назавжди.

У службі охорони Віктора згадують як відповідального і щирого колегу. Більш ніж 10 років він обіймав посаду молодшого інспектора групи затримання, порушуючи третє покоління солдатів, які отримували знання від нього.

Після виходу на пенсію Віктор організовував зустрічі для відставних співробітників і завжди був готовий допомогти друзям та родині. З початком військових дій в Україні у жовтні 2022 року він приєднався до Збройних Сил та був неодноразово нагороджений, в тому числі посмертно.

Віктор загинув 23 квітня 2023 року в Часовому Яру. Разом з ним у цей день прощалися і його колега, солдат Сергій Мартинов. Бойові товариші згадують про них як про справжніх професіоналів, які завжди стояли на передовій і виконували свій обов’язок чесно.

Поховання відбулося на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища. На фасаді управління поліції охорони у Кропивницькому 18 квітня 2025 року була встановлена меморіальна дошка на честь Віктора Давидова.

Вічна пам’ять Герою!