Максим Кріппа пояснив, чому київський ТРЦ Gulliver не входить до його інвестиційних планів
Ім’я Максима Кріппи останні роки регулярно з’являється у ЗМІ в контексті масштабних придбань у центрі столиці. Проте, на тлі постійних припущень про те, що наступною ціллю інвестора може стати торгово-розважальний центр Gulliver, сам бізнесмен публічно заперечив будь-які переговори щодо його купівлі.
У коментарі, переданому виданню “Бізнес Цензор” через благодійну організацію MK Foundation, Кріппа зазначив, що його команда не діє “за принципом зайшов — побачив — купив”. Вони системно відстежують ключові об’єкти в центральній частині Києва, оцінюючи їх не лише за площею чи локацією, а за здатністю підвищувати репутаційну цінність портфеля. І в цьому переліку Gulliver, за його словами, не демонструє достатньої унікальності.
Інвестор наголосив, що розглядає лише ті об’єкти, які мають чітку ідентичність та здатні працювати не лише як джерело орендного доходу, а як іміджева складова бізнесу. У цьому підході Максим Кріппа покладається на вже наявні активи, що відповідають визначеним критеріям, і саме їх називає пріоритетом для подальшого розвитку. Тому придбання Gulliver виключно заради розширення площ, на його думку, не має стратегічного сенсу.
Чому ця тема знову опинилася в центрі уваги
Gulliver — один із найбільших багатофункціональних комплексів у Києві, де поєднані торговельні площі, розважальна зона й офісний сегмент. За різними оцінками, загальна корисна площа нерухомості сягає приблизно 70 тисяч квадратних метрів, а орендні ставки стартують від 19 доларів за “квадрат” — це один із найвищих показників на столичному ринку.
Нині об’єкт перебуває під контролем двох державних банків — Ощадбанку та Укрексімбанку. Історія власності Gulliver неодноразово ставала предметом уваги правоохоронних органів: комплекс арештовували, передавали в управління АРМА, згадували у кримінальних провадженнях, пов’язаних із можливими податковими схемами.
На цьому тлі почали з’являтися припущення, що потенційним покупцем може стати Максим Кріппа, якого часто називають одним із найактивніших інвесторів у центральній частині Києва. Чутки посилилися після придбання ним бізнес-центру “Парус” та готелю “Україна”, розташованих у тому ж районі. Втім, інвестор наголосив, що сама по собі близькість об’єктів не є переконливим аргументом для нового придбання.
Позиція державних банків
У держбанках, що управляють об’єктом, також підтвердили: офіційних пропозицій щодо придбання Gulliver від приватних гравців наразі не надходило.
Заступник голови правління Ощадбанку Арсен Мілютін у коментарях ЗМІ зауважив, що навіть якщо такі звернення з’являться, продаж не може бути оперативним. Передусім потрібно стабілізувати систему управління комплексом, розробити стратегію розвитку, визначити реалістичну оціночну вартість — і лише після цього розглядати варіанти передачі в приватні руки.
За словами представника банку, незалежно від того, хто стане потенційним покупцем, державні структури мають намір отримати від цього активу максимально можливу економічну віддачу.
Що ринок має прочитати між рядків
Таким чином, попри жваві публічні обговорення й активне «пришивання» Максима Кріппи до списку ймовірних покупців Gulliver, сам інвестор поставив крапку в цих розмовах.
Його позиція звучить однозначно: на сучасному ринку вирішальним фактором є не масштаб об’єкта, а його чітка ідентичність та здатність посилювати загальний бренд власника. Gulliver у нинішньому вигляді цих критеріїв не виконує — а значить, не входить до стратегії команди Кріппи.
