Литва щонайменше 0,25% відсотка ВВП спрямовуватиме на допомогу Україні – розвідка
Литва представила оновлену Стратегію національної безпеки на 2026 рік, відзначаючи істотне погіршення безпекової ситуації в Європі. У документі Росія ідентифікується як екзистенційна загроза для Литви та трансатлантичної спільноти, з умовами, що Москва може готуватися до військових дій проти НАТО до 2030 року.
У стратегії окреслені три ключові напрямки: зміцнення збройної оборони, підтримка національної стійкості та формування міжнародного безпекового середовища в інтересах Литви.
Владі Вільнюса підтверджують намір фінансувати оборонні витрати на рівні 5–6% ВВП до 2030 року, що перевищує базові вимоги НАТО.
Серед основних пріоритетів національної безпеки зазначено розвиток збройних сил, посилення національної стійкості, нарощування розвідувальних і контррозвідувальних можливостей, боротьбу з гібридними загрозами, вдосконалення експортного контролю, диверсифікацію зовнішньої торгівлі та посилення енергетичної безпеки.
Окремо наголошується на необхідності створення міжнародної системи безпеки на основі норм міжнародного права і ефективних механізмів колективної оборони.
Головними зовнішніми загрозами названа Росія, Білорусь, яка є фактором непередбачуваності через свою залежність від Москви, а також Китай та інші держави, що сприяють довгостроковій спроможності Росії протистояти Заходу, зокрема постачаючи технології і товари подвійного призначення.
Литва пов’язує свою безпеку з перебігом російсько-української війни, підкреслюючи, що європейська безпека неможлива без незалежної і безпечної України та її інтеграції в євроатлантичний простір.
Окрім того, у стратегії передбачено щорічне виділення не менше 0,25% ВВП на допомогу Україні в сфері безпеки та оборони, продовження підготовки українських військовослужбовців та комплексну підтримку Києва.
Вважалося, що формалізація такої підтримки як довгострокового елемента національної безпеки забезпечить Україні прогнозований обсяг допомоги. Зосередження ж на регіональних форматах, таких як Нордично-Балтійська вісімка і Північна група, свідчить про наміри Вільнюса підсилити безпеку через “малі коаліції” для доповнення до НАТО.
Нагадаємо, що у листопаді в Литві було зафіксовано 325 інформаційних атак з боку Росії та Білорусі.
