“Украдене щастя”, джаз і прем’єрні концерти: що подивитися в театрі Щепкіна у січні

Січнева афіша Сумського академічного театру драми та музичної комедії імені Михайла Щепкіна обіцяє насичену програму для поціновувачів сцени й живої музики. Про це повідомило видання Цукр.

Упродовж місяця глядачам запропонують як добре знані театральні постановки, так і нові концертні події. Серед найочікуваніших — показ культової драми «Украдене щастя», а також дві концертні прем’єри: вечір струнної музики та сольний концерт Леоніда Матвієнка. Частина квитків уже доступна для придбання — їх можна купити онлайн на офіційному сайті або безпосередньо в касі за адресою Театральна площа, 1. Нижче — детальніше про те, чим театр дивуватиме у січні.

Що готує Сумський театр імені Щепкіна

Репертуар місяця сформований так, аби задовольнити різні смаки. Театрали зможуть побачити класичні драматичні вистави, серед яких особливе місце посідає «Украдене щастя» — постановка, що не втрачає актуальності й щоразу знаходить емоційний відгук у залі. Поряд із драмою в афіші — музичні події: камерні концерти, експерименти зі звучанням і сольні програми виконавців. Окрему увагу привертають дві прем’єри, які вперше прозвучать саме на сцені театру в січні, розширюючи звичні рамки репертуару.

Чому про це важливо говорити

Театр у Сумах працює в надзвичайно складних умовах — у місті, яке регулярно потерпає від повітряних тривог і обстрілів. Попри це, команда не зупиняється й шукає способи залишатися поруч зі своїм глядачем. Для безпеки відвідувачів використовують кілька сцен і простори в укриттях, адаптують формати показів і розклад, аби культурне життя не завмирало навіть у час війни.

Водночас театр не замикається лише на локальній аудиторії: колектив продовжує гастролювати Україною та представляти свої роботи за кордоном. Це не лише підтримка мистецького процесу, а й сигнал, що культура прикордонного міста залишається живою, гнучкою та відкритою до розвитку. Січнева афіша — ще одне підтвердження того, що театр і далі працює для сум’ян, пропонуючи їм можливість відволіктися, відчути спільність і знайти емоційну опору в мистецтві, навіть у непростій реальності війни.