Акторка Ніна Набока: У моєму дитинстві на Донбасі говорили українською
Акторка Ніна Набока, відома ролями у серіалі «Спіймати Кайдаша» та фільмах «Будинок “Слово”. Нескінчений роман» і «Припутні», поділилася своїми спогадами про життя в українському Донбасі під час інтерв’ю, яке вона дала Укрінформу.
За словами Набоки, її дитинство пройшло в селі Іллінка неподалік Курахового, де навчалася в українській школі. Вона згадує, що російські переселенці почали прибувати до Донбасу у 1930-х роках, працюючи в місцевих шахтах.
«Батьки моїх однокласників переїхали в моє село в ті роки. Околиці почали заселятися новими жителями, багато з яких були колишніми ув’язненими. Чула від батька, що директор шахти привозив їх, сподіваючись на те, що вони працюватимуть у забоях. Але вони не бажали працювати, а облаштувалися на новому місці», – розповіла Набока.
Акторка також зазначила, що російські переселенці змінили побут регіону, принісши з собою проблеми, такі як п’янство та бійки. Лише одиниці з їхніх нащадків змогли вирватися з цих негативних звичок, оскільки умови життя були зовсім іншими, ніж у українців.
«Вони привнесли в наше село безлад, пияцтво, грубість. У них не було таких хат, як у українців, спочатку вони жили в бараках, а потім – у маленьких будинках на курячих лапках», – згадує вона.
За словами акторки, райони, де компактно проживали російські переселенці, часто уникали місцеві українці, оскільки їхня територія виглядала занедбано.
Попри це, українське населення Донеччини намагалося зберігати свої традиції. У домівках тримали ікони та рушники, а вчителі ставилися до святкувань Різдва та Великодня з розумінням.
«І були часи, коли забороняли тримати ікони в хатах, але мама ховала їх і знову вішала. Ми співаємо колядки, святкуємо. У нас була українська школа, де вчителі були більш поблажливими», – розповіла Набока.
В часи свята кожна дитина мала вишиванку, і в 1954 році на святковому параді в Горлівці хлопці та дівчата з’являлися у вишиванках.
Крім того, повідомлялося, що Кремль планує закрити дев’ять шахт на тимчасово окупованих територіях Донбасу з приводу їхньої «нерентабельності».
