Рейтинг свободи ЗМІ у світі впав до історичного мінімуму – Репортери без кордонів
Організація «Репортери без кордонів» опублікувала новий рейтинг свободи преси, вивчаючи ситуацію у 180 країнах світу. За даними дослідження, найкращі позиції займають Норвегія, Естонія, Нідерланди, Швеція, Фінляндія та Данія. Німеччина втрачає місце в топ-10 і займає 11 позицію. Найгірше справи йдуть у Китаї, КНДР та Еритреї.
Росія опинилася на 171 місці, що на дев’ять позицій нижче в порівнянні з минулим роком, а Білорусь займає 166 місце. Відповідно до оцінок організації, Україна знаходиться на 62 позиції, знизившись на одну позицію.
За словами представників RSF, ситуація зі свободою преси у світі досягла історично низького рівня, зокрема, через економічний тиск та нестабільну безпеку. Понад половина жителів планети перебуває в країнах із «дуже серйозною» ситуацією в цій сфері. Лише у семи країнах, усі з яких у Європі, вважається, що ситуація є «доброго» рівня.
Фінансування медіа стало серйозною проблемою, адже 160 країн страждають від цього. У минулому році близько третини редакцій закрилися через економічні труднощі. Керуюча директорка RSF Аня Остерхаус зазначила, що незалежна журналістика повинна мати фінансову підтримку, щоб ефективно боротися з дезінформацією й пропагандою.
У 46 країнах засоби масової інформації контролюються невеликою групою власників, зокрема в Росії, де медіапейзаж підпорядкований Кремлю чи олігархам, наближеним до нього.
Автори звіту також відзначають, що існує значний розрив між Європою та іншими регіонами. У США адміністрація Трампа веде відкриту кампанію проти преси, тиснучи на неугодні медіа. Паралельно було знижено фінансування USAID, що негативно вплинуло на незалежність ЗМІ в Україні, де понад 90% редакцій залежать від фінансових субсидій, більшість з яких надходила з США. Це контрастує з російськими державними ЗМІ, які активно поширюють кремлівську пропаганду.
«Репортери без кордонів» вже з 2002 року порівнюють становище журналістів у 180 країнах за допомогою свого Всесвітнього індексу свободи преси, враховуючи політичні, правові, економічні та соціально-культурні чинники, а також безпеки.
