Новий екологічний закон ЄС змушує скасовувати замовлення на українську сталь – Politico
Згідно з повідомленням Укрінформу, українські виробники сталі звертають увагу на негативний вплив нового європейського вуглецевого податку на їхній бізнес, що стає причиною скасування замовлень з боку європейських клієнтів. Це ставить під загрозу одне з найважливіших джерел експортних надходжень для країни, яка і без того переживає важкі часи через війну.
В результаті цього в металургійній галузі почалися скорочення робочих місць та зниження промислових потужностей. Затверджений у січні механізм вуглецевого коригування імпорту зобов’язує платити вуглецевий податок на певні промислові товари, в тому числі на сталь.
В умовах повномасштабної війни українські сталеливарні компанії звертаються за тимчасовим звільненням від цього податку, оскільки він уже негативно вплинув на їхніх постійних замовників.
Металургія залишається однією з ключових галузей експорту України, обсяги якої, за даними Світового банку, у 2023 році становили майже 4 мільярди доларів. Європейський Союз є головним імпортером української сталі, а Польща отримує третину всього українського експорту у цій сфері.
На зустрічі минулого тижня генеральний директор “ArcelorMittal Кривий Ріг”, однієї з найбільших сталеливарних компаній України, зазначив, що новий податок вже призвів до втрати європейського ринку для його підприємства. Після оголошення про нові збори у розмірі від 60 до 90 доларів за тонну, компанія втратила 300 000 тонн замовлень на першому кварталі 2026 року.
Крім того, компанія зупинила роботу одного з заводів і зазнала втрат щонайменше 3 400 робочих місць через нестачу ринків для свого експорту.
Група “Метінвест”, найбільший гірничо-металургійний концерн в Україні, також повідомляє про складнощі, пов’язані з новим податком. Речник компанії підкреслив, що ЄС є основним ринком для українських виробників, і вказав на несправедливу конкуренцію в умовах, коли їхні опоненти мають кращі умови.
Європейські металообробні гіганти в основному підтримують новий вуглецевий механізм, вважаючи, що він допоможе створити рівні умови з закордонними конкурентами, які працюють за менш жорстких екологічних стандартів.
“Метінвест” також розглядає можливість спрямування отриманих від CBAM коштів на спеціальні рахунки для модернізації українських підприємств, що, у свою чергу, підвищить інтерес до європейських технологій.
Нагадаємо, минулого року Україна увійшла до трійки найбільших експортерів сталі до Європи, поступаючись лише Індії та Китаю. Проте, новий податок може негативно сказатися на подальшій співпраці, оскільки європейські виробники отримують додаткові переваги завдяки стимулюванням до екологізації та продажу продукції в межах ЄС.
